Правила перевезень швидкопсувних вантажів

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства
транспорту України

09.12.2002   № 873

ПРАВИЛА

ПЕРЕВЕЗЕННЯ  ШВИДКОПСУВНИХ ВАНТАЖІВ

(стаття 5 Статуту)

1. Загальні  положення

1.1. До швидкопсувних належать вантажі, які при перевезенні залізничним транспортом вимагають захисту (охолодження, вентилювання, обігрів) від дії на них високих або низьких температур зовнішнього повітря. Перелік швидкопсувних вантажів, що перевозяться залізницею, граничні терміни перевезення їх у залежності від технологічної обробки та типу вагона наведено в додатках 1, 2, 3, 4.

Для перевезення швидкопсувних вантажів використовуються ізотермічні (рефрижераторні вагони та контейнери, вагони-термоси, спеціальні цистерни для вина, живорибні вагони), а також універсальні криті вагони та криті вагони з утепленим кузовом (нумерація на 918…) і універсальні контейнери.

Швидкопсувні вантажі, не зазначені в додатках 1, 2, 3, 4, а також інші вантажі, які потребують відповідних температурних режимів і умов при транспортуванні, можуть перевозитися тільки за окремими договорами між відправником та залізницею на особливих умовах, установлених Укрзалізницею спільно з міністерством, до системи якого входять підприємство чи організація, або підприємством-відправником. При цьому вантажовласниками подаються до Укрзалізниці стандарти, характеристики та інші відомості про вантаж, а також пропозиції щодо умов перевезень його з відповідним обґрунтуванням.

1.2. Спосіб перевезення швидкопсувних вантажів (з охолодженням, вентилюванням, обігріванням або в режимі “термос” (підтримання температурного режиму за рахунок теплоізоляції вагона), тип вагона (рефрижераторний, термос, критий, критий з утепленим кузовом) або контейнера (універсальний або рефрижераторний) визначається відправником в залежності від характеру швидкопсувного вантажу та кліматичних умов на всьому шляху його перевезення.

1.3. Подані для завантаження швидкопсувних вантажів вагони повинні відповідати вимогам статті 31 Статуту залізниць України та відповідати санітарним вимогам.

Перед подачею вагонів або контейнерів під завантаження м`яса, м`ясопродуктів, масла вершкового, сирів плавлених та твердих сичужних, а також продовольчих вантажів, що перевозяться без транспортної тари насипом або навалом, надається довідка щодо проходження транспортними засобами відповідної обробки.

1.4. Швидкопсувні вантажі пред'являються до перевезення у транспортабельному стані й повинні відповідати за якістю та упакуванням вимогам, які встановлені нормативними документами (стандартами, технічними умовами і т. ін.). Тара та упаковування повинні забезпечувати збереження вантажу під час перевезення, можливість штабелювання вантажу механізованим способом, бути справними, міцними та чистими.

На вимогу залізниці відправник зобов'язаний пред'явити ГОСТ, ДСТУ або технічні умови на продукцію, яка відвантажується, та на її тару, а також сертифікат, якщо вантаж підлягає обов’язковій сертифікації.

1.5. Відправник надає станції разом з накладною посвідчення про якість швидкопсувного вантажу, датоване днем завантаження у вагон, із зазначенням його номера у відповідній графі накладної. У посвідченні зазначаються: точне найменування, вид, категорія, сорт, відповідність якісного стану продукції ГОСТу або ДСТУ із зазначенням їх номерів, її призначення (реалізація у торговельній мережі, громадське харчування, промислова переробка), вид тари й упакування, граничний термін зберігання продукту при належних умовах, термін транспортабельності вантажу (у добах) з урахуванням фактичного стану продукту перед завантаженням у вагон, найменування та адреси відправника та одержувача, номер та вид транспортного засобу, у якому буде перевозитися вантаж. Крім цього, у посвідченні про якість вантажу мають бути такі дані:

для охолоджених, підморожених та заморожених вантажів – температура продукту при завантаженні у вагони та дата заморожування (охолодження) або виробництва;

для м`яса охолодженого та остиглого – додатково дата забою худоби;

для ковбас варено-копчених та напівкопчених – дата та час виробництва;

для дріжджів – дата закінчення технологічного процесу виробництва та упакування, вологість, підйомна сила, кислотність та стійкість;

для маргарину (крім розфасованого в тару із поліхлорвінілу) – твердість та температура;

для плодоовочів свіжих – найменування ботанічного, помологічного або ампелографічного сорту, товарного сорту, дата збору та упакування (у разі зберігання до відправлення – дата перебирання), кількість упакованих одиниць, загальна маса брутто та нетто в кг, номер сертифіката щодо наявності токсикантів та дата його видачі, а також:

для винограду – кислотність та цукристість;

для бананів свіжих – температура в м’якоті плоду та тип пакувальної полімерної плівки;

для риби охолодженої – дата та час упакування;

для риби холодного копчення – дата та час закінчення технологічного процесу виготовлення та упакування;

для свіжої риби та рибопосадкового матеріалу (мальків) - тривалість (у годинах) періоду  витримки в рибнику до завантаження у вагон;

для солоної риби та оселедців – відсоток умісту солі.

Посвідчення про якість завіряється підписом відповідальної особи та печаткою відправника.

1.6. При перевезенні швидкопсувних вантажів, що підлягають ветеринарному контролю, відправник повинен пред`явити також ветеринарне свідоцтво встановленої форми.

1.7. При перевезенні свіжих фруктів, плодів, овочів, живих рослин, насіннєвого і посадкового матеріалів та інших вантажів, що підлягають карантинному контролю, до накладної додається карантинний сертифікат.

1.8. Дату відвантаження швидкопсувних вантажів відправник попередньо узгоджує з начальником станції. Завезення вантажів на станцію для завантаження на місцях загального користування дозволяється після підтвердження станцією наявності вагонів, готових для завантаження.

Вантажі, підмерзання яких у зимовий період не допускається, а також заморожені та охолоджені вантажі в літній та перехідний періоди повинні доставлятися до місця завантаження, як правило, в авторефрижераторах або автомобілях, що мають кузови з теплоізоляцією.

Відправник зазначає в посвідченні про якість або в сертифікаті тип автомобіля, відстань підвезення вантажу та температуру зовнішнього повітря.

1.9. Швидкопсувні  вантажі не приймаються до перевезення, якщо термін транспортування, указаний у сертифікаті (посвідченні про якість), менший за термін доставки, розрахований відповідно до Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції 24.11.2000 за № 865/5086, а також якщо термін доставки вантажу перевищує граничний термін перевезення, установлений цим розділом Правил.

1.10. Залізниці мають право вибірково перевіряти якість пред`явлених до перевезення швидкопсувних вантажів, стан тари та їх відповідність установленим стандартам або технічним умовам.

Перевірку можна провадити в складських приміщеннях відправника (за його згодою), а також у процесі завантаження у вагон. Температура заморожених та охолоджених вантажів вимірюється під час завантаження у вагон. Розпакування та подальше упакування вантажу після перевірки здійснює відправник.

Товарну сортність вантажу залізниця не перевіряє. Якість вантажу в непошкодженій герметичній упаковці та бочковій тарі не перевіряється.

1.11. У виняткових випадках при особливих обставинах швидкопсувні вантажі, стан та упаковка яких не відповідають вимогам стандартів або технічним умовам, а також у разі необхідності транспортування протягом термінів, що перевищують граничні, вантажі можуть бути прийняті до перевезення на особливих умовах, установлених згідно із статтею 63 Статуту залізниць України.

1.12. Швидкість перевезення (велика або вантажна) швидкопсувних вантажів установлюється відправником і зазначається у перевізних документах.

1.13. Спосіб перевезення швидкопсувних вантажів визначається в залежності від періодів року:

літній – з квітня до жовтня включно;

перехідний – листопад та березень;

зимовий – з грудня до лютого включно.

1.14. Дозволяється спільне перевезення в одному вагоні (контейнері) вантажів, які не сприйнятливі до запахів, за умови однакового способу їх обслуговування і на термін не більше встановленого для найменш стійкого вантажу.

1.15. У літній та перехідний періоди до початку заморозків плодоовочі, риба в`ялена та яйця пташині харчові неохолоджені можуть перевозиться у критих вагонах з безперервним вентилюванням.

Безперервне вентилювання у критих вагонах здійснюється:

через напіввідкриті бокові люки. Відправник закріплює кришки бокових люків у напіввідкритому положенні дротом діаметром 4–6 мм з установкою дерев`яних брусків, як показано на рис. 1 додатка 5. Для закріплення кришок люків в обшивці вагона над люком просвердлюється отвір діаметром 5–6 мм. Через цей отвір та кільце кришки люка просувається дріт. Кінці дроту скручуються з внутрішнього боку вагона за допомогою металевої пластинки, яка застосовується для накладення закруток на двері вагонів. Скрутка повинна мати не менше трьох витків. Відхилення верхнього краю кришки люка від стіни вагона має бути не більше 100 мм. Після вивантаження дріт знімається одержувачем;

через відкриті бокові люки, закриті зсередини вагона металевими ґратами або металевою сіткою, закріпленими брусками.

Площа отворів для вентилювання у таких люках має бути не менше 40% загальної площі люкового отвору.

1.16. Відправник повинен при завантаженні швидкопсувних вантажів у вагони додержуватись таких умов:

у разі наявності на стінах вагона вертикальних брусків або гофрів вантажі складають упритул до них, а якщо бруски та гофри відсутні – на відстані 4–5 см від торцевих та поздовжніх стін вагона так, щоб забезпечувалось вільне відкриття дверей з обох боків;

ящики-лотки укладають щільно один до одного вздовж поздовжніх стін вагона, заморожені вантажі, сало копчене та солоне, жири тваринні топлені, медичні та кухонні, риба охолоджена, перекладена льодом, ікра рибна, риба солона, риба холодного копчення (крім івасі), риба гарячого копчення у замороженому стані, масло коров`яче, маргарин, майонез, бринза, соки, консерви, вина, напої, сиропи та пиво у ящиках, картопля пізня, цибуля, буряк столовий та інші овочі, упаковані в мішки та сітки, повинні укладатися щільним штабелем;

бочки з вантажами встановлюють накатом чи “стоячи” закупорювальним днищем або чопом догори, в один або кілька ярусів, у залежності від їх розміру та місткості. У разі навантаження бочок у кілька ярусів, для уникнення пошкоджень упорів та днищ використовуються прокладки з дощок. Бочки місткістю більше ніж 200 літрів установлюють на підкладки товщиною не менше 2,5 см, шириною       15–20 см та довжиною не менше діаметра найбільшої бочки. При закочуванні бочок в ізотермічні вагони на підлогові решітки настилаються дошки або щити. Завантаження бочок місткістю більше 400 літрів в ізотермічні вагони не дозволяється;

ящики з плодоовочами в ізотермічних та критих вагонах укладаються одним із таких способів:

перший спосіб – вертикальне розміщення з проміжками між ящиками 4–5 см. Через кожні 1–2 яруси поверх ящиків накладаються дерев`яні рейки товщиною     2–3 см, кінці яких мають упиратися у поздовжню стіну вагона. Ящики наступних ярусів укладаються точно на ящики нижніх ярусів, як показано на рис. 2 додатка 5;

другий спосіб – перехресне розміщення. Ящики укладаються у першому ярусі вздовж вагона, у другому ярусі – поперек вагона і т. ін., з проміжками між рядами ящиків 4–5 см (рис. 3 додатка 5).

При цьому способі завантаження ящики верхнього ярусу перекривають ящики нижнього ярусу і між ящиками непарних ярусів утворюються прямі канали вздовж вагона, а між ящиками парних ярусів – поперек вагона. У разі, коли довжина ящиків не кратна ширині вагона, вільний простір, менший довжини одного ящика, рівномірно розподіляється поміж ящиками так, щоб усі стійки ящиків-лотків точно входили в пази ящиків верхнього ярусу. Стійки суміжних ящиків верхнього ярусу зв'язують між собою дротом або шпагатом.

Якщо біля поздовжньої стіни вагона залишається проміжок, кратний довжині ящика-лотка, у цей проміжок ящик-лоток укладають його довжиною впоперек вагона. Якщо цей проміжок буде недостатнім для розміщення ящика-лотка, то при укладці залишають вільний простір по черзі, то біля однієї, то біля другої поздовжньої стіни вагона;

мішки та сітки  укладають щільно один до одного в кілька ярусів;

пакети на піддонах (підтоварниках) установлюють в ізотермічних вагонах на решітки, а в критих – на підлогу. При висоті піддона з пакетом 1–1,1 м пакети встановлюють у два, а при висоті 1,8–1,9 м – в один ярус. У міждвірний простір пакети завантажують в один ярус для механізованого вивантаження через будь-які двері вагона. Завантаження пакетів висотою більше 1,9 м не допускається. Звисання пакета на піддоні не повинно перевищувати 2 см на кожний бік.

Перевезення швидкопсувних вантажів у транспортних пакетах здійснюється відповідно до Правил перевезення вантажів у транспортних пакетах, затверджених наказом Міністерства транспорту від 21.11.2001 № 644 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції 24.11.2000 за № 874/5095.

1.17. М`ясо птиці охолоджене, ковбаси, м`ясо копчене, риба в’ялена та холодного копчення, сири різні та інші вантажі (крім зазначених у третьому абзаці пункту 1.18 цих Правил та яєць), упаковані в ящики, при перевезенні з охолодженням укладають у вагони вертикальним або перехресним способом. Ящики з яйцями укладають у вагони тільки вертикальним способом.

Не дозволяється ступінчаста укладка ящиків у верхніх ярусах, щоб уникнути їх зрушення під час перевезення.

1.18. Овочі, упаковані в мішки та сітки, в осінню пору вкладають у вагони щільним штабелем. При перевезенні цих вантажів з охолодженням, опаленням або безперервним вентилюванням мішки вкладають у вагони “стоячи” у кілька ярусів у залежності від їх розміру та місткості, але не вище 1,6 м.

1.19. Висота навантаження ящиків-лотків з кісточковими плодами, виноградом, фруктами та овочами в усіх випадках, а також закритих ящиків з помідорами, ранньою капустою, огірками, літніми яблуками та грушами в ізотермічних та критих вагонах має бути не більше 1,8 м.

Якщо довжина ящика не кратна довжині вагона, міждвірний простір на ширину 0,7–1 м відгороджується розпірками з дощок товщиною 6–8 см, шириною 18–20 см або з круглих стояків діаметром 10–15 см. Ящики двох верхніх ярусів повинні опиратися на дошки розпірок.

Забороняється при установці розпірок забивати цвяхи в стіни та підлогу вагонів.

1.20. Швидкопсувні вантажі, висота завантаження яких цим розділом Правил не передбачена, укладають (незалежно від тари та пори року) на таку висоту, щоб забезпечувалося використання вантажопідйомності чи місткості вагона, а між верхнім рядом вантажу і стелею залишався проміжок не менше 0,5 м. При наявності у вагоні балок з гачками відстань між ними та вантажем має бути не менше 10 см.

Укладка місць з такими вантажами в міждвірному просторі дозволяється уздовж, поперек або по діагоналі вагона з установкою в дверних отворах на висоті двох верхніх ярусів штабеля дощок, щоб запобігти навалу вантажу на двері і забезпечити стійкість всього штабеля.

1.21. У залежності від температури зовнішнього повітря плодоовочі та інші вантажі, підмерзання яких не допускається, у перехідний та зимовий періоди можуть перевозитися в ізотермічних вагонах як без охолодження та опалення, так і з опаленням.

У перехідний період при заморозках такі вантажі можуть перевозитися:

при зовнішній температурі в пункті навантаження не нижче 00 С на термін транспортування вантажу не більше 4 діб – у критих вагонах із зачиненими люками, без додаткового утеплення;

при зовнішній температурі в пункті навантаження не нижче -70 С на термін транспортування вантажу не більше 7 діб – у вагонах-термосах.

1.22. На вимогу відправника для перевезення швидкопсувних вантажів з опаленням залізниця повинна надавати криті вагони, які можуть бути обладнані відправником типовими чавунними печами. Вантаж у вагоні вкладають з розрахунком вільної циркуляції теплого повітря та надійним огородженням  міждвірного простору розпірками в порядку, передбаченому п. 1.21. Відстань між вантажем та піччю має бути не менше 1 м, а між верхнім ярусом вантажу і стелею не менше 0,5 метра.

1.23. Криті вагони з пічним опаленням обслуговуються провідниками відправника.

Провідник повинен забезпечувати опалення вагона в заданому відправником режимі. Для контролю температури у вагоні відправник повинен забезпечити провідника термометром.

Перевезення швидкопсувних вантажів у супроводі провідників здійснюються відповідно до Правил перевезення вантажів у супроводі провідників відправників (одержувачів) затверджених Міністерством транспорту від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції 24.11.2000 за №868/5089.

1.24. На вимогу одержувача залізниця повинна ознайомити його з журналом реєстрації температури в рефрижераторних вагонах та контейнерах і за наявності письмової заяви видати йому витяг з цього журналу. Витяг з цього журналу може вимагатися лише до відправлення вивантажених вагонів та контейнерів із станції.

1.25. Після вивантаження швидкопсувних вантажів одержувач повинен очистити вагон (контейнер) від вантажу, засобів кріплення його у вагоні (контейнері) та залишків упаковки.

Після перевезення м’яса, риби солоної та оселедців, картоплі, буряка харчового, моркви, кавунів, капусти свіжої, овочів солоних та квашених у бочках та живих рослин одержувач повинен очистити і промити вагон.

На вимогу карантинних та ветеринарних органів після вивантаження швидкопсувного вантажу одержувач повинен провести дезінфекцію вагона (контейнера). У разі відсутності в одержувача умов і можливостей для промивання та дезінфекції вагонів (контейнерів) залізниця може виконувати ці роботи з оплатою за договором.

2. М`ясо та м`ясопродукти

2.1. Завантаження у вагони м`яса та м`ясопродуктів (за винятком ковбас, топлених жирів та консервів) дозволяється після їх огляду спеціалістом ветеринарного контролю Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України (далі - держветсанконтроль).

Про призначений час завантаження таких вантажів начальник станції повідомляє представника держветсанконтролю. М`ясо та м`ясопродукти приймаються до перевезення тільки до тієї станції та на адресу того одержувача, які вказані у ветеринарному свідоцтві. Змінювати при завантаженні вказані у ветеринарному свідоцтві станцію призначення та найменування одержувача допускається з дозволу держветсанконтролю. Переадресування під час перевезення або на станції призначення цих вантажів провадиться за дозволом органу держветсанконтролю.

2.2. Заморожене м`ясо пред`являється до перевезення з дотриманням таких умов:

туші великої рогатої худоби та інших крупних тварин мають бути розділені на поздовжні напівтуші або четвертини; свинячі туші – на поздовжні напівтуші або цілі туші без голів; баранина та м`ясо інших дрібних тварин пред`являються до перевезення цілими тушами без голів;

на тушах, напівтушах або четвертинах не повинно бути залишків внутрішніх

 

органів, згустків крові, забруднення, льоду та снігу, пошкоджень поверхні, вихватів підшкірного жиру і синців;

температура яловичини, баранини та козлятини в товщі м`язів біля кісток при завантаженні має бути не вище -80С, а свинини – не вище -100С.

Заморожене м`ясо, яке перевозиться без упаковки, завантажується щільними штабелями з попереднім застиланням решіток на підлозі та стін на висоту завантаження рогожами або папером так, щоб залишалися щілини між решітками та стінами вагона для циркуляції холодного повітря.

Четвертини укладають, починаючи від торцевих стін вагона. У першому ярусі розміщують передки шиями до торцевих стін зовнішнім боком до решіток, у другому ярусі – задки, у третьому – знову передки і т.ін.

Туші баранини та свинини укладають рядами вздовж вагона до міждверного простору, у якому туші укладають поперек вагона.

Заморожене м`ясо в ящиках, упаковане в полімерну плівку, перевозиться пакетами на піддонах.

Блоки замороженого м`яса мають бути загорнутими в пергамент, підпергамент, пергамін, целофан або іншу прозору плівку та складені в ізотермічні картонні контейнери або упаковані в картонні короби, мішки з непросоченого паперу або з полімерних матеріалів. Температура в товщі блоку при пред`явлені до перевезення має бути не вище:

-80 С – у блоків із м`яса на кістках;

-120 С – у блоків із жилованого м`яса, субпродуктів та м`яса птиці;

-180 С – у блоків із пташиного м`яса  та з м`ясної маси (фаршу).

Заморожене м`ясо та м`ясні блоки, що відвантажуються на експорт з перевантаженням на прикордонних станціях, пред`являються до перевезення в упаковці. При цьому відправник повинен застелити підлогу і стіни вагонів на висоту завантаження рогожами (папером) та вкласти у вагон не менше 8 кг цього матеріалу для застилання підлоги в іноземних вагонах. Температура м`яса та блоків повинна бути не вище -180С.

2.3. Підморожене м`ясо перевозиться тільки в рефрижераторних вагонах при температурі від 00С до -30С.

Термін зберігання підмороженого м`яса до завантаження не повинен перевищувати 5 діб, а сумарний термін його зберігання та транспортування – 10 діб від часу забою. При завантаженні його температура має бути від -20С до -30С на глибині 1 см від поверхні. Підморожене м`ясо повинно мати розділ, аналогічний замороженому, бути пружним та не прогинатися при підніманні.

При завантаженні підмороженого м'яса відправник зазначає у відповідній графі накладної та в документі про якість, для якої мети призначене таке м`ясо. Його укладають уздовж вагона штабелями висотою 1,5–1,7 м шаховим способом: яловичину не вище 5–6 ярусів, а свинину та баранину – 7–8 ярусів.

2.4. Охолоджене м`ясо перевозиться у тушах, напівтушах, четвертинах, підвішеним на гачки, а в сортових відрубах – у ящиках на піддонах при температурі від 00С до -30С. Допускається короткочасне підвищення температури у вантажному приміщенні не вище +40С.

Охолоджене м`ясо приймається до перевезення з післязабійним терміном зберігання не більше 4 діб. При завантаженні воно повинно мати розділ, аналогічний замороженому м`ясу, температуру в товщі м`язів біля кісток від 00С до +40С та суху поверхню без слідів плісняви, ослизнення і вологості. Перевезення обрізної свинини в охолодженому стані не допускається.

Охолоджена яловичина у відрубах перевозиться упакованою у полімерну плівку та укладеною в ящики на піддонах.

2.5. У застиглому стані перевозиться тільки яловичина, баранина та конина з пунктів, де немає холодильників, з післязабійним терміном зберігання не більше 2 діб.

Застигле м`ясо при пред`явленні до перевезення повинно мати суху поверхню та температуру в товщі м`язів біля кісток від +40С до +12 0С.

2.6. Охолоджене та застигле м`ясо завантажують у вагони тільки підвішеним на гачки так, щоб туші, напівтуші, четвертини не торкалися одна одної, підлоги та стін вагона.

Четвертини великих розмірів та напівтуші яловичини підвішують на гачки в шаховому порядку таким чином, щоб праві половини  були з одного боку вагона від дверей, ліві половини – з іншого, а їх внутрішні боки були повернуті до торцевих стін вагона.

Четвертини яловичини та туші баранини підвішують у два яруси, другий ярус яловичини або баранини підвішують до першого ярусу на гачках або мотузках.

Свинину, розрублену на поздовжні напівтуші, та м`ясо всіх інших тварин у залежності від їх розмірів підвішують, як яловичину та баранину.

2.7. М`ясо, призначене для промислової переробки з харчовою метою допускається до перевезення тільки в замороженому стані. Відправник повинен у накладній у графі “Найменування вантажу” та в документі про якість зазначити, з якою метою перевозиться таке м`ясо.

2.8. Заморожене м`ясо та печінка китів пред`являються до перевезення в упакованих блоках з температурою не вище -100С.

2.9. Птиця бита пред`являється до перевезення упакованою у дерев`яні ящики або ящики із гофрованого картону:

у замороженому стані – потрошена, напівпотрошена, з температурою у середині тушки не вище -80С;

в охолодженому стані – тільки потрошена з температурою у середині тушки від 00С до +20С.

Дичина перевозиться у пір`ї в упаковці і тільки в замороженому стані.

Бита птиця з ознаками плісняви, ослизлості, запахами закисання, а також із зволоженою поверхнею до перевезення не приймається.

М`ясо пташине заморожене, яке відвантажується на експорт, приймається до перевезення з температурою не вище -180С.

Післязабійний термін зберігання охолодженого пташиного м'яса не повинен перевищувати 2 доби, а сумарний термін зберігання до завантаження та транспортування – 5 діб з дня виробництва.

2.10. Тушки кролів перевозяться в ящиках, пристосованих для упакування битої птиці, і тільки в замороженому стані з температурою не вище -90С.

Тушки мають бути без шкіри, голів та внутрішніх органів (за винятком нирок) та не мати слідів плісняви, ослизнення та зволоження.

2.11. Субпродукти (голови, легені, печінка тощо) для харчової мети приймаються до перевезення тільки в замороженому стані. Печінка великої рогатої худоби та свиней, свинячі шлунки та головний мозок при завантаженні повинні мати  температуру  в  товщі  тканин  не  вище  -200С,  а інші субпродукти – не  вище  -120С. У накладній в графі ,,Найменування вантажу” відправник зазначає, що субпродукти призначаються з харчових цілей.

Субпродукти мають бути свіжими, чистими та без ознак псування. Голови, ноги та вуха перевозять тільки в ошпареному (або обсмаленому) вигляді та без смушкового покрову.

Головний мозок упаковують у дерев`яні ящики. Усі інші субпродукти можна упаковувати в дерев`яні і картонні ящики, ізотермічні контейнери, міцні мішки з плівкових матеріалів або непросоченого паперу.

З дозволу держветсанконтролю допускається перевезення брикетованих субпродуктів без тари на корм тваринам з обов`язковим застиланням папером підлоги та стін вагона на висоту завантаження. Відправник зазначає у накладній в графі ,,Заяви та  відмітки відправника” про те, що субпродукти призначено на корм тваринам.

2.12. Ендокринно-ферментна (підшлункова, щитовидна, зобна та інші залози, гіпофізи, мозок спинний, яєчники, сіменники, слизиста оболонка шлунків і кишок) та спеціальна сировина для медичного виробництва (легені, мозок, печінка, шлунки свинячі, нирки, селезінка тощо) перевозяться тільки в замороженому стані в рефрижераторних вагонах із службовим приміщенням (АРВ-Е) при температурі від -200С до -230С, упакованими у дерев`яні або картонні ящики. Дозволяється спільне перевезення ендокринної сировини з замороженим м`ясом. Температура ендокринної сировини та м`яса, яке завантажується разом з нею, має бути не вище -200С. У накладній у графі ,,Найменування вантажу” відправником зазначається, що сировина призначається для виробництва медичних препаратів.

2.13. М`ясокопченості сирокопчені (окости, грудинка, корейка та інші вироби) приймаються до перевезення з температурою не вище +40С і з виразним запахом копчення, сухою, чистою, рівномірно прокопченою поверхнею без вихватів м`яса і жиру, плісняви та залишків шерсті.

М`ясокопченості перевозять у гратчастих ящиках до 40 кг. Допускається перевезення копченостей у бочках із заливанням харчовим топленим жиром.

Тривалість зберігання до завантаження сирокопченостей із свинини з температурою від 00С до +40С не повинна перевищувати 15 діб.

2.14. Ковбаси сирокопчені, напівкопчені та варено-копчені повинні мати чисту суху поверхню без пошкоджень оболонки. Консистенція ковбас сирокопчених має бути твердою та щільною, напівкопчених – пружною та щільною, а варено-копчених – щільною. Вологість ковбас указується у посвідченні про якість або в сертифікаті, вона має бути не вище встановленої стандартом.

Температура ковбас напівкопчених при завантаженні має бути не вище +40С. Сумарний термін їх зберігання до завантаження та транспортування не повинен перевищувати 12 діб з дня виробництва. При перевезенні на більш тривалий термін напівкопчені ковбаси приймаються до перевезення з температурою від -70С до        -90С.

Ковбаси варено-копчені завантажують у вагони з температурою від 00С до     -30С при перевезенні на термін не більше 10 діб та з температурою від -70С до -90С при перевезенні на термін до 25 діб.

Термін зберігання до завантаження ковбас варено-копчених які пред`являються до перевезення з температурою у межах від 00С до -30С, не повинен перевищувати 5 діб, а з температурою від -70С до -90С – 10 діб.

Варено-копчені та напівкопчені ковбаси упаковують у чисті, сухі, без плісняви та стороннього запаху дерев`яні ящики або ящики з гофрованого картону, сирокопчені – у чисті, сухі, без плісняви та стороннього запаху дерев`яні ящики або ящики з гофрованого картону, а також у дерев`яні бочки з пересипанням ковбас сухою тирсою нехвойних порід дерев чи заливанням їх харчовим топленим жиром.

2.15. Сало солоне і копчене та бекон перевозять в упаковці, що відповідає санітарно-гігієнічним вимогам. При пред`явлені для перевезення вони повинні мати:

колір – білий або білий з рожевим відтінком без пожовтілості або будь-яких інших відтінків;

консистенцію – щільну, немасляну, нев`язку;

запах та смак – властиві свіжому солоному або солоно-копченому салу без сторонніх присмаків та запахів.

Бекон солоний у напівтушах, загорнутих у тканину, призначений для промислової переробки, укладають у вагон штабелем висотою 1,1–1,3 м.

2.16. Жири тваринні топлені харчові (яловичий, баранячий, кінський, свинячий та кістковий) перевозять у дерев'яних та фанерних бочках, у жерстяних та скляних банках або в брусках, обгорнутих жиронепроникним папером та упакованих у дерев`яні або картонні ящики. Температура таких жирів, не затарених у банки, на момент завантаження має бути не вище +60С, а свинячих – не вище -80С.

У зимовий період при температурі зовнішнього повітря не вище 00С жири тваринні топлені харчові можна перевозити в критих вагонах.

2.17. Солонина з яловичини та баранини, язики солоні приймаються до перевезення упакованими в бочки, залиті доверху розсолом. Солонина з терміном засолу менше 10 діб до перевезення не приймається. Дата засолу зазначається у посвідченні про якість.

2.18. Заморожені блоки крові та її фракцій (плазма, сироватка, ферментні елементи) мають бути упаковані в ящики із гофрованого картону, мішки з паперу або з комбінованих полімерних матеріалів та мати температуру  при завантаженні не вище -120С.

Кров консервована перевозиться в металевих або дерев`яних бочках, заповнених на 4/5 об'єму.

2.19. Граничні терміни перевезення м`яса та м`ясопродуктів наведені в додатку 1.

3. Риба та рибопродукти

 

3.1. Риба заморожена завантажується у вагони при температурі не вище -80С, а при перевезеннях на експорт – не вище -180С.

У разі перевезення в одному вагоні замороженої риби різних видів при визначенні граничного терміну перевезення враховується термін зберігання, який є найменшим для одного із завантажених у вагон видів риби.

Ознаками доброякісної замороженої риби є:

поверхня чиста, природного кольору;

тушка тверда, без пошкоджень, добре проморожена;

зябри світло-червоні або темно-червоні;

запах свіжої риби.

Заморожена риба не приймається до перевезення, якщо вона недостатньо проморожена, має сліди іржі або плісняви.

Заморожена риба перевозиться тільки в такій упаковці:

ящики із гофрованого картону та дерев`яні;

мішки льняні продуктові та льняно-джуто-кенафні;

паки рогожні або з бавовняно-прошивного нетканого матеріалу;

крафт-мішки або верболозові корзини.

Дерев`яні ящики перед упакуванням замороженої риби без споживчого упакування застилають щільним обгортковим папером.

3.2. Філе рибне та морського язика заморожені приймається до перевезення з температурою у товщі не вище -180С, воно має бути без луски та кісток.

3.3. Філе морського гребінця, креветки, мідії, трепанг та інші морські заморожені продукти приймаються до перевезення з температурою не вище -150С і перевозяться в рефрижераторних вагонах.

3.4. Риба охолоджена перевозиться у дерев`яних, полімерних ящиках або ящиках-клітках, а також у дерев`яних бочках. Осетрова та лососева риба упаковується тільки в ящики. На дно тари і на кожний ряд риби насипається шар дрібнодробленого чистого льоду. Кількість льоду при завантаженні залежить від температурних умов, але його має бути не менше 50 % від маси риби. Загальна висота риби та шарів льоду в ящику не повинна перевищувати 0,3 м. Верхній шар льоду має бути на 1 –2 см нижче верхнього краю ящика. У бочках та ящиках мають бути отвори шириною приблизно 5 мм  для стоку води.

Температура охолодженої риби має бути в товщі м`яса біля хребта від -10С до +40С. Дата та час упакування риби зазначається у посвідченні про якість, а також у маркуванні, що наноситься на тару.

3.5. Ознаки доброякісної охолодженої риби: плавники цілі, рот закритий, зяброві кришки щільно прилягають до зябeр, черево не здуте, луска щільно прилягає до тушки та міцно тримається, очі випуклі світлі, м`ясо без стороннього запаху, пружне на дотик.

3.6. Риба солона упаковується у дерев`яні та полімерні заливні або сухотарні бочки з мішками-вкладишами з плівкових матеріалів, дерев`яні ящики, ящики з гофрованого картону (з попереднім розфасуванням риби в пакети з полімерної плівки, скляні або жерстяні банки), а оселедці солоні – у заливні. Оселедці слабосолоні (крім чорноспинки) допускається упаковувати в дерев`яні ящики. Риба, упакована у заливні бочки, має бути залита тузлуком належної концентрації, а вкладена в тару –віджата.

Ящики вистилаються пергаментом, підпергаментом, целофаном або іншими водонепроникними матеріалами.

Риба пряного засолу та маринована має бути упакована в сухотарні з мішками-вкладишами з плівкових матеріалів, дерев`яні або полімерні заливні бочки.

Уміст солі зазначається відправником у накладній у графі “Заяви та відмітки відправника” та в посвідченні про якість або сертифікаті.

Риба солона, пряного засолу та маринована завантажується з температурою від 00С до -30С.

У рефрижераторних вагонах риба солона, пряного засолу та маринована перевозиться тільки в герметичній упаковці.

Бочки із солоною рибою мають бути з повним комплектом обручів, без слідів плісняви та витікання, верхній шар риби покритий тузлуком.

Солоні рибні вантажі, упаковані в бочки та залиті тузлуком, перевозяться в ізотермічних та критих вагонах із засипкою тирсою підлоги  шаром не менше 10 см та застиланням її картоном.

3.7. В`ялена риба має бути сухою, без кристалів солі на поверхні, з цілим непожовклим черевом, з гарно збереженою та щільною, чистою лускою, з умістом вологи не більше 45 %.

В`ялена риба з підвищеною вологістю, зі слідами плісняви, затхлим запахом, заражена личинками та з великою кількістю ламаних тушок до перевезення не приймається.

В`ялена риба перевозиться в ящиках із гофрованого картону або дерев`яних з двома-трьома отворами розмірами 25–30 мм для вентилювання, у коробах з дранки, плетених корзинах, рогожних мішках, а також у дерев`яних бочках.

3.8. Риба гарячого копчення перевозиться тільки в рефрижераторних вагонах у замороженому стані в ящиках із гофрованого картону або дерев`яних з температурою не вище -180С.

На тарі із замороженою рибою гарячого копчення має бути напис великими літерами “ЗАМОРОЖЕНА”.

3.9. Риба холодного копчення (крім івасі) перевозиться в ізотермічних вагонах, температура її при завантаженні має бути не вище 00С.

Риба холодного копчення має бути з лускою світло-золотистого або темно-золотистого кольору та вологістю не більше 55 %, не мати запаху сирості. Її перевозять у дерев`яних або картонних ящиках, плетених коробах та корзинах. Ящики, корзини та короби зверху накривають кришками з того самого матеріалу, що й тара. На торцевих стінках ящиків мають бути два або три отвори розмірами від 25 до 30 мм для вентилювання. Лососева риба та зубатка упаковуються тільки в дерев`яні ящики.

Баличні вироби в`ялені та холодного копчення упаковуються у дерев`яні ящики з двома або трьома отворами розмірами від 25 до 30 мм на торцевій стінці ящика для вентилювання.

3.10. Крабові палички та краби варено-морожені перевозяться тільки в рефрижераторних вагонах у замороженому стані. Завантажуються вони при температурі не вище -180С. У незамороженому стані крабові палички та краби варено-морожені не перевозяться. Пакети з крабовими паличками упаковуються у ящики з гофрованого картону. На ящиках великими літерами наноситься напис “ЗАМОРОЖЕНІ”. Краби варено-морожені упаковуються в ящики з гофрованого картону або в дерев`яні.

3.11. Ікра рибна приймається до перевезення в металевих або скляних банках, упакованих у дерев`яні ящики, та в бочках.

3.12. Риба жива та риборозвідний матеріал (мальки) до ввезення на станцію завантаження витримуються у рибниках та підготовлюються до умов транспортування. Придатною для перевезення вважається риба жива, рухома, без механічних пошкоджень та плісняви на тілі, з цілим лусковим та шкіряним покровом, з цілими  та чистими плавниками.

Жива риба та риборозвідний матеріал (мальки) перевозяться тільки в спеціальних живорибних вагонах з аерацією у супроводі провідників вантажовідправника і, як правило, пасажирськими поїздами.

Жива риба транспортується у чистій прозорій воді, без шкідливих домішок, з аерацією. Допускається транспортування живої риби у водопровідній воді, яка містить хлор, за  умови попередньої живильної повітряної аерації води на протязі 50 хвилин.

Морська риба транспортується у морській воді терміном до 2 діб протягом усього року.

Співвідношення риби та води у вагонах з примусовою аерацією має бути для:

амура, буффало, коропа, сазана, вугра – 1 : 1,25;

карася, лина – 1 : 1;

форелі, судака – 1: 5;

білозірки, жереха, ляща, синця, товстолобика, щуки, язя та інших прісноводних риб – 1: 2;

морської риби – 1 : 10.

3.13. Раків перевозять у ящиках з проміжками для циркулювання повітря або в корзинах з лози форми зрізаного конуса. При укладанні в тару раків перекладають сухим мохом, чистими сухими водоростями або сіном. Термін між виловом та завантаженням раків має бути не більше 36 годин. До завантаження раки повинні зберігатися під навісом або в закритому приміщенні.

До перевезення приймаються тільки живі раки. Раків лиманних, озерних та ставкових приймають до перевезення на термін транспортування не більше 2 діб, а річкових – до 6 діб.

3.14. Тривалість зберігання рибопродуктів до завантаження при температурах, які встановлені діючими стандартами, не повинна перевищувати:

30 діб  для ікри зернистої осетрової у банках, яка виготовлена без консервантів;

25 діб для оселедців холодного копчення (крім оселедців івасі) та ікри лососевої зернистої  у бочках, яка виготовлена без консервантів.

У разі перевищення строків зберігання відповідно зменшуються граничні терміни перевезення  вантажів.

3.15. Загальна тривалість періоду з дня виробництва до вивантаження на станції призначення не повинна перевищувати:

30 діб для баликових виробів холодного копчення та в`ялених баликових виробів (крім лососів балтійських та оселедців-чорноспинок), риби лососевої солоної у металевих банках та риби холодного копчення (крім оселедців івасі);

20 діб для баликових виробів холодного копчення із лосося балтійського та оселедців-чорноспинок;

15 діб для замороженої риби гарячого копчення всіх видів обробки, крабових паличок заморожених, оселедців тихоокеанських та атлантичних;

термінів зберігання, установлених діючими стандартами – для замороженої риби та філе рибного мороженого.

3.16. Граничні терміни перевезення риби та рибопродуктів зазначені в додатку 2.

4. Плоди та овочі свіжі (крім цукрового буряка)

 

4.1. Плоди та овочі приймаються до перевезення свіжими, чистими, без механічних пошкоджень, без пошкоджень шкідниками та хворобами, без зайвої зовнішньої вологості, однакового ступеня зрілості в кожному вагоні, упакованими у відповідну для кожного виду плодів та овочів тару, якщо перевезення їх без тари не передбачено стандартами або технічними умовами.

Картоплю та плодоовочі в ізотермічних вагонах та контейнерах, критих вагонах та універсальних контейнерах перевозять у тарі. Картоплю пізню упаковують в ящики, ящичні піддони, мішки сітчасті та з тканин; картоплю   ранню – у жорстку тару; буряк та моркву столові свіжі – у ящики, мішки з тканин та ящичні піддони; цибулю – у дерев`яні ящики та м`яку тару (мішки, сітки); часник свіжий – у ящики; яблука свіжі пізнього дозрівання, огірки, баклажани, кабачки, капусту кольорову, червонокачанну, білокачанну ранню, дині дрібноплідні свіжі – у дерев`яні ящики; капусту білокачанну середньостиглу, середньопізню та пізньостиглу – у ящики та ящичні піддони; гарбузи продовольчі та дині свіжі – у контейнери та клітки; кавуни продовольчі свіжі – у ящичні піддони; помідори, перець солодкий, виноград, абрикоси, персики, аличу, вишні та черешні свіжі – у дерев`яні ящики та ящики-лотки; смородину та агрус свіжі – у ящики-лотки масою; суницю – у ящики-лотки та кошики.

Плоди та овочі в закриту тару вкладають щільно, ущерть так, щоб вони не билися і не терлися.

Допускається за згодою одержувача перевезення без тари навалом кавунів, гарбузів продовольчих свіжих, буряків столових, білокачанної капусти середньопізніх та пізньоспілих сортів, а також пізньої картоплі.

4.2. Ранню капусту в ящиках укладають у рефрижераторних вагонах на висоту 2,2–2.4 м.

4.3. У разі перевезення без тари овочі та картопля завантажуються у вагони навалом  не вище:

капуста: середня – 1,3м;

пізня – 1,7м;

буряк столовий – 1,6м;

картопля пізня: осіннього збору – 1,6м;

урожаю минулого року:

при перевезенні у квітні та травні – 1,5м;

при перевезенні в червні – 1,1м;

кавуни – 1,3м;

гарбузи – 1,6м.

При перевезенні буряків столових, кавунів та гарбузів підлога та стіни вагонів на висоту завантаження застеляються сухою соломою шаром 10см.

Стійкі сорти динь у критих вагонах без тари перевозяться із завантаженням на підлогу в 2–3 яруси, з перекладкою кожного ряду динь соломою або іншим пружним матеріалом. Крім цього, допускається додаткове завантаження динь на встановлені вантажовідправником (1–2) настили.

4.4. Для огородження дверей вагонів при перевезенні овочів та картоплі без тари  використовуються овочеві щити відправника.

4.5. Кукурудзяні качани молочної та молочно-воскової стиглості перевозяться тільки в рефрижераторних вагонах.

Кукурудзяні качани приймаються до перевезення довжиною не менше 15 см (для цукрової кукурудзи не менше 12 см) із свіжими світло-зеленими покривними листками без ознак в`ялості, маточками коричневого кольору, незморщеними зернами, розташованими щільно одне до одного, без пошкоджень хворобами та шкідниками.

Качани упаковуються у лотки або дерев`яні ящики місткістю до 12 кг та підвозяться на станцію у разі наявності підготовленого вагона.

Ящики з качанами завантажують вертикальним або перехресним способом. Висота завантаження попередньо не охолоджених качанів має бути не більше      1,2 м, попередньо охолоджених – не більше 1,6 м.

Попередньо охолоджені до температури не вище +30С кукурудзяні качани приймаються до перевезення на термін транспортування не більше 6 діб, а неохолоджені – до 4 діб. Термін від часу зрізання до завантаження не повинен перевищувати для неохолоджених качанів 12 годин, а для попередньо охолоджених – 30 годин.

4.6. Спосіб перевезення живих рослин та насіннєвого садибного матеріалу відправник зазначає у накладній. Рослини та живі квіти перевозять тільки в супроводі провідників відправника.

4.7. Жолуді перевозяться у дерев`яних ящиках або корзинах. Не дозволяється перевезення жолудів вологих, а також з ростками більше 0,5 см.

Ящики (корзини) з жолудями завантажуються вертикальним способом з обов'язковою прокладкою рейок між ярусами. При завантаженні в криті вагони нижній ярус корзин або ящиків установлюють на прокладки або на шар сухого хмизу.

При температурі зовнішнього повітря на станції завантаження нижче -150С жолуді до перевезення не приймаються.

4.8. На період березень-червень застосовуються такі граничні терміни перевезення плодоовочів свіжих після зимового зберігання з обов`язковою переборкою перед завантаженням:

в ізотермічних вагонах з охолодженням або опаленням:

для яблук пізніх строків визрівання, упакованих в дерев`яні та картонні ящики:

для першого сорту – 14 діб;

для другого сорту – 12 діб;

для капусти білокачанної пізньої стиглості – 8 діб;

для картоплі пізньої – 20 діб;

для моркви столової:

упакованої в дерев`яні ящики – 6 діб;

упакованої в ящичні піддони – 5 діб;

для буряка столового, упакованого в дерев`яні ящики, – 15 діб;

для цибулі ріпчастої:

упакованої в дерев`яні ящики – 18 діб ;

упакованої в мішки – 12 діб;

у критих вагонах при плюсових температурах зовнішнього повітря та в упаковці, передбаченій для ізотермічних вагонів:

для яблук пізніх:

першого сорту – 10 діб;

другого сорту – 8 діб;

для капусти білокачанної пізньої стиглості – 5 діб;

для картоплі пізньої – 15 діб;

для буряка столового, упакованого в дерев`яні ящики, – 5 діб;

для цибулі ріпчастої:

упакованої в дерев`яні ящики – 10 діб;

упакованої в мішки – 7 діб.

4.9. У зимовий період заморожені та підморожені яблука, клюква та інші плодоовочі для переробки, а також картопля свіжа для переробки на крохмаль протягом усього року, допускаються до перевезення в критих вагонах за умови зазначення відправником у графі “Заяви і відмітки відправника” накладної та в документах про якість, що вантаж пред`явлено в замороженому або підмороженому стані та що він направляється для переробки.

4.10. Загальна тривалість періоду від моменту збору до вивантаження на станції призначення не повинна перевищувати:

7 місяців – для картоплі продовольчої свіжої ботанічних сортів Лорх, Старт, Передовик, Епікур, Улюбленець, Столова, Гатчинська I, Дружня, Розвариста, Петрівська;

7 місяців – для капусти качанної свіжої з доброю лежкістю: Зимівка 1474, Харківська зимова, Білосніжка, Дашківська, Серпейка, НДІОХ 89, Гібриди Крючкова ТСХА, Лангейнденер Дауер (Нідерланди), Бартола (Нідерланди), Бетвана (Нідерланди), Тюркес (Німеччина);

6 місяців – для картоплі продовольчої свіжої ботанічних сортів Вогник, Темп, Лощинська, Форан, Зміна, Домодідівська, Олев;

6 місяців – для капусти качанної свіжої з доброю лежкістю: Амагер 611, Подарунок 2500, Дайєвайс (Німеччина), Гако (червонокачанна);

5 місяців – для картоплі продовольчої свіжої ботанічних сортів Бродянський, Мрія, Берліхінген, Епрон, Приєкульська рання;

4 місяці – для капусти качанної свіжої із задовільною лежкістю: Надія, Білоруська 455, Зимова Грибовська 13, Кам`яна голівка 447(червонокачанна);

25 діб – для сливи, аличі, яблук та груш ранніх термінів дозрівання;

15 діб – для кабачків, баклажанів, перцю солодкого, абрикосів та персиків;

10 діб – для огірків ґрунтових, вишень, черешень, смородини та аґрусу.

4.11. При відправленні свіжих плодовочів, живих рослин та насіннєвого матеріалу з підкарантинних районів відправник додає до накладної карантинний сертифікат.

4.12. Граничні терміни перевезення плодовочів та картоплі наведено в додатку 3.

 

 

5. Інші швидкопсувні вантажі

 

5.1. Масло приймається до перевезення з температурою:

вершкове всіх видів та топлене – не вище -60С;

шоколадне – не вище -120С;

усіх видів, яке відвантажується на експорт, – не вище -140С.

Масло вершкове всіх видів повинно мати чистий, притаманний для даного виду масла присмак та запах, однорідну та щільну консистенцію, колір від білого до жовтого, однорідний за всією масою.

Масло вершкове всіх видів приймається до перевезення упакованим у транспортну тару (монолітом або фасоване) – картонні або дерев`яні ящики.

Топлене масло перевозиться у скляних банках у картонних коробах або дерев`яних бочках для харчових продуктів з вкладишами з полімерної плівки.

Перевезення масла топленого в зимовий та перехідний періоди року при температурах зовнішнього повітря нижче + 50С допускається в критих вагонах.

5.2. Молоко стерилізоване пред`являється до перевезення у герметичній виробничій упаковці виробника з температурою не вище +60С.

5.3. Жири кухонні та маргарин (гідрожир, саломас, комбіжир, маргусалін та інші) перевозяться в ізотермічних вагонах у картонних або дерев'яних ящиках. В охолоджені вагони ці вантажі в залежності від твердості та фасування завантажуються з температурою від +10 0С до +150С .

У зимовий та перехідний періоди при температурі зовнішнього повітря нижче +150С охолоджені маргарин та жири перевозяться в ізотермічних вагонах без охолодження.

На бажання відправника дозволяється відвантаження  дрібних відправок маргарину в одному вагоні з однієї станції відправлення на одну станцію призначення на адресу кількох одержувачів.

5.4. Сири сичужні тверді в залежності від сорту, маси та форми окремих головок упаковують у дерев`яні ящики, барабани або картонні коробки. Завантажуються сири в літній та перехідні періоди з температурою від – 40С до 00С, а в зимовий – від 00С до +60С.

Сир “Швейцарський” перевозиться без тари на спеціально влаштованих засобами відправника стелажах. “Швейцарські” сири дозволяється укладати один на другий не більше 5 штук.

5.5. Сир плавлений перевозиться у дерев`яних, фанерних або картонних ящиках, у літній та перехідний період завантажується у вагони з температурою від -20С до +5 0С, у зимовий  –  від + 20С до +60С.

5.6. Не дозволяється перевезення сирів твердих сичужних та плавлених з іншими продуктами, які мають специфічний запах (риба, копченості, цибуля, фрукти тощо).

5.7. Бринза перевозиться тільки в міцних жерстяних банках або дерев`яних бочках, які не пропускають розсолу.

5.8. Яйця харчові (охолоджені та неохолоджені) упаковуються в ящики з прокладкою  між рядами стружки, тисненого або гофрованого картону. Завантажуються у вагон охолоджені яйця з температурою не вище +60С.

Яйця дієтичні приймаються до перевезення на термін не більше 3 діб.

Яйця неохолоджені в літній та перехідний періоди перевозяться у критих вагонах при плюсових температурах зовнішнього повітря не вище +200С.

Заморожені яєчні продукти (яєчний меланж, жовток, білок) перевозяться у герметично запакованих банках із білої жерсті та в пакетах із плівкових матеріалів, укладених у ящики. Яєчні продукти в жерстяній тарі завантажуються з температурою не вище -60С, а в плівкових пакетах – не вище -120С.

5.9. Дріжджі хлібопекарські пресовані приймаються до перевезення за наявності таких характеристик:

колір – сіруватий з жовтуватим відтінком, без темних плям на поверхні брусків;

будова – щільна, дріжджі легко ламаються та не мастяться;

смак та запах – властиві дріжджам, без запаху плісняви та інших сторонніх запахів.

Бруски дріжджів (масою 1 кг, 500, 100 та 50г), загорнуті в папір або підпергамент, мають бути упаковані в ящики. У кожний ящик укладаються бруски однієї партії і дати виготовлення та однакової розфасовки за масою. У вагон дріжджі завантажуються з температурою не вище +40С.

При завантаженні у вагон партій дріжджів різних дат виробництва термін транспортабельності для всієї вагонної партії визначається за датою партії найранішого виробництва.

Дріжджі, вироблені на спеціалізованих заводах, при пред'явлені до перевезення повинні мати стійкість не менше 60 годин, а на спиртових заводах – не менше 48 годин.

При відвантаженні дріжджів завод повинен додати до накладної сертифікат. У сертифікаті повинен вказуватися гарантійний термін транспортування дріжджів не менше 10 діб з дня їх виготовлення.

Ящики з дріжджами у вагоні укладаються вертикальним способом на висоту 1,6 – 1,8 м.

Дріжджі перевозяться тільки в рефрижераторних вагонах без вентилювання, з температурним режимом, визначеним відправником.

5.10. Морозиво перевозиться в металевих банках, а фасоване – у коробках, контейнерах або іншій тарі тільки в рефрижераторних вагонах або вагонах АРВ-Е. У літній період у кожний вагон завантажується засобами відправника 1,5 – 2 т сухого льоду. Температура морозива при завантаженні має бути не вище -200С.

5.11. Майонез розфасовують в упаковки з поліхролвінілу, у скляні або фаянсові банки, а також полімерну плівку, які упаковуються у дерев`яні, фанерні або картонні ящики. Майонез, розфасований у полімерну плівку, перевозиться тільки в картонних ящиках. Дозволяється  також перевезення майонезу в бочках.

При завантаженні у вагон партій майонезу різних дат виробництва термін транспортабельності всієї вагонної відправки визначається за датою партії найранішого виробництва.

Температура  майонезу  при  завантаженні  має  бути  не  вище  +140С і  не нижче 00С.

5.12. Консервовану продукцію у металевій, скляній та полімерній упаковці затарюють в ящики дерев`яні, фанерні або з гофрованого картону. Допускається перевезення консервованої продукції в бочках із поліетиленовими вкладишами.

Пляшки, банки та бочки з продукцією мають бути щільно закупорені та не мати слідів течі. Банки та пляшки укладаються так, щоб унеможливлювалося їх переміщення в середині тари під час перевезення у вагоні. Горизонтальні ряди банок відокремлюються картонними прокладками. Скляні банки та пляшки відділяються перегородками.

Замість ящиків кілька одиниць консервованої продукції в скляній, металевій та полімерній розфасовці можуть бути обтягнуті термічною полімерною плівкою, утворюючи один транспортний пакет.

Ящики з герметично упакованою консервованою продукцією дозволяється перевозити спільно з будь-якими продовольчими вантажами.

Квашену, солону та мариновану продукцію у бочках забороняється перевозити з продуктами, сприйнятливими до сторонніх запахів.

5.13. Вина виноградні міцні, сухі (крім шампанського) та плодово-ягідні перевозяться в бочках або пляшках, упакованих у ящики дерев`яні, полімерні або з гофрованого картону, пакетах ,,тетра-пак", обтягнутих міцною термостійкою плівкою. Не дозволяється відвантаження вина в бочках, які протікають.

На бажання відправника вино в бочках у зимовий період перевозиться у рефрижераторних вагонах з опаленням або в режимі ,,термос” та у вагонах-термосах.

У разі перевезення вина у режимі ,,термос” відправник зазначає про це в накладній у графі “Заяви та відмітки відправника”. Для запобігання розриву бочок при замерзанні їх заливають на 85-90% ємності.

Виноградні вина перевозяться також у спеціальних ізотермічних вагонах-цистернах або цистернах-термосах у супроводі провідників відправника.

У зимовий період температура вина при наливанні у цистерни має бути не нижче +80С, а в літній – не вище +150C .

5.14. Шампанське перевозиться у пляшках, упакованих у ящики з гофрованого картону або дерев`яні.

Шампанське, яке пройшло теплову обробку, при температурі зовнішнього повітря в пункті завантаження вище +300С та нижче 00C перевозиться в ізотермічних вагонах. При температурі від 00С до +300С дозволяється його перевезення також у критих вагонах та універсальних контейнерах.

Шампанське, яке не пройшло теплової обробки, у всі періоди року перевозиться в ізотермічних вагонах.

Температура шампанського при завантаженні в ізотермічні вагони для перевезення  без  охолодження  (опалення)  в  зимовий  період  має  бути  не нижчою +160С.

5.15. Лікеро-горілчані вироби (лікери, наливки, настойки, пунші, напої десертні, аперетиви, бальзами, особливі горілки) перевозять у пляшках, упакованих в ящики з гофрованого картону, дерев`яні або полімерні, а також у пакетах, обтягнутих міцною термостійкою плівкою. У літній та перехідний періоди лікеро-горілчані вироби перевозяться у критих та ізотермічних вагонах, а в зимовий період – в ізотермічних вагонах.

Закриті дерев`яні ящики з вином та лікеро-горілчаними виробами  обтягуються дротом або стальною стрічкою, а картонні – обклеюються паперовою або полімерною стрічкою.

5.16. Напої десертні та газовані упаковуються в ящики. Морс плодово-ягідний та сиропи дозволяється перевозити також у бочках.

5.17. Вода мінеральна перевозиться у критих та ізотермічних вагонах у скляних або пластикових пляшках, упакованих у закриті ящики або спеціалізовані контейнери. Допускається перевезення води в пластикових пляшках, упакованих у пакети, обтягнуті міцною термостійкої плівкою.

Вода мінеральна перевозиться у літній та перехідний періоди року без охолодження, у зимовий – в ізотермічних вагонах з опаленням або без опалення на термін транспортування не більше 7 діб з температурою води при завантаженні не нижче +120С.

5.18. Пастеризоване пиво в пластикових та скляних пляшках або металевих банках, непастеризоване – у скляних пляшках, затарених у ящики з гофрованого картону, дерев`яні, пластикові або пакети, обтягнуті міцною термостійкої плівкою, а також різне пиво в бочках у зимовий період перевозиться в рефрижераторних вагонах з опаленням.

Непастеризоване пиво в літній період перевозиться у рефрижераторних вагонах з охолодженням, а в перехідний – у вагонах-термосах або в рефрижераторних вагонах без охолодження.

Пастеризоване пиво в літній період перевозиться в критих вагонах, а в перехідний період – у критих або ізотермічних вагонах без охолодження.

У разі пред’явлення до перевезення непастеризованого пива відправник повинен ураховувати, що сумарний термін його зберігання та транспортування не повинен перевищувати гарантійний термін зберігання, який встановлено нормативними документами.

5.19. Бджоли перевозяться у вуликах або фанерних пакетах у супроводі провідників відправника тільки в літній або перехідний періоди.

У разі перевезення в критих вагонах вулики та пакети встановлюються у кілька ярусів так, щоб вентиляційні отвори у вуликах не були загороджені і між рядами був прохід для провідників. Пакети та вулики закріплюються відправником від переміщення їх у вагоні.

Оптимальна температура перевезення бджіл +80С. У критих вагонах перевезення бджіл допускається у перехідний період при температурі зовнішнього повітря не вище +100С. При температурі зовнішнього повітря вище +100C бджоли перевозяться в рефрижераторних вагонах.

5.20. Цитрусові плоди (апельсини, мандарини, лимони, грейпфрути тощо) перевозяться упакованими в дерев`яні або з гофрованого картону ящики місткістю не більше 25 кг. У кожний ящик укладаються плоди одного помологічного сорту.

5.21. Банани перевозяться в рефрижераторних вагонах. До перевезення приймаються банани, які не достигли споживчого дозрівання: жорсткі, зеленого кольору, з достатньо розвинутими плодами, з температурою у м`якоті плоду (пульпі) не вище +14,50С та не нижче +120С.

Банани перевозяться упакованими в мішки з полімерної плівки типу “бонавак” або “поліпак” з щільною ув`язкою горловини мішка або затареними в картонні коробки. Відомості про тип плівки зазначаються в посвідченні про якість вантажу або сертифікаті.

Коробки з бананами укладають у вагонах щільним штабелем довгим боком уздовж вагона.

Під час перевезення банани необхідно вентилювати: при плюсовій температурі зовнішнього повітря два рази на добу, при мінусовій – раз на добу.

При температурі зовнішнього повітря -150С та нижче завантаження бананів провадиться тільки через теплі тамбури.

При перевезенні бананів у зимовий період нижні ряди коробок установлюються на піддонах.

Граничні терміни перевезення зелених бананів, упакованих у мішки з плівки типу “бонавак” та затарених у картонні коробки з гофрованого картону, – 12 діб, упакованих у мішки з плівки типу “поліпак” та в разі відсутності відомостей про тип плівки в документах, указаних вище, – 5 діб.

Картонні коробки з бананами мають бути сухими, без деформацій. Не допускаються до перевезення банани в підмоченій тарі, а також переохолоджені, які мають температуру нижче +110С.

5.22. Ананаси приймаються до перевезення свіжими, сухими, чистими, без механічних пошкоджень та недостиглими для споживчого використання у ящиках з гофрованого картону або дерев`яних, які завантажуються у вагон вертикальним способом із дерев`яними рейковими прокладками.

5.23. Латекс (рідкий каучук) перевозиться в ізотермічних вагонах вантажовласників з охолодженням або опаленням у супроводі провідників без обмеження термінів перевезення.

5.24. Граничні терміни перевезення цих швидкопсувних вантажів наведені  в додатку 4.

 

 

6. Використання ізотермічних вагонів

 

6.1. Ізотермічні вагони мають кузов, який складається з термоізолювальних стін, підлоги, стелі та дверей, які дають змогу обмежувати тепловий обмін між вантажем та зовнішнім повітрям.

Рефрижераторні – це ізотермічні вагони, у яких регулюється температурний режим, вантажне приміщення яких охолоджується холодильними машинами та обігрівається опалювальною установкою.

Вагони-термоси та криті вагони з утепленим кузовом (нумерація на 918...) не мають холодильних машин та опалювальних установок і тільки за рахунок посиленої теплоізоляції кузова зберігають протягом визначеного часу тепло або холод, які акумулюються вантажем.

Криті вагони мають кузов без теплоізоляції, який захищає вантаж від атмосферних опадів, але не забезпечує дотримання температурного режиму.

6.2. У рефрижераторних вагонах, до яких належать рефрижераторні секції, автономні рефрижераторні вагони (АРВ) та автономні рефрижераторні вагони зі службовим приміщенням (АРВ-Е), перевозяться всі види швидкопсувних вантажів, за винятком плодоовочів та картоплі без тари (навалом).

В АРВ-Е перевозяться переважно вантажі, для яких необхідно весь час підтримувати температуру -180С і нижче, та ендокринно-ферментна сировина.

6.3. У вагонах-термосах дозволяється перевозити швидкопсувні вантажі, які термічно підготовлені до завантаження (обігріті, охолоджені, заморожені), які не виділяють біологічного тепла.

Заморожені продукти завантажуються у вагони-термоси при температурі зовнішнього повітря на момент завантаження не вище +200С, а рибу, оселедці, філе рибне заморожене та імпортне пастеризоване пиво у пляшках – при температурі зовнішнього повітря на момент завантаження не вище +250С.

Не допускається перевезення у вагонах-термосах вантажів із терміном зберігання менше 10 діб.

Швидкопсувні вантажі при завантаженні у вагони-термоси повинні мати температуру, указану в додатку 6.

6.4. У критих вагонах з утепленим кузовом нумерацією на 918... перевозяться продовольчі, швидкопсувні та інші  вантажі в тарі та транспортних пакетах. Не дозволяється перевозити в таких вагонах свіжу плодоовочеву продукцію та іншу продукцію, яка виділяє біологічне тепло.

Перелік швидкопсувних вантажів, що допускаються до перевезення в таких вагонах, та граничні терміни їх перевезення наведено в додатку 7.

6.5. У критих вагонах перевозяться швидкопсувні вантажі, які не потребують додержання температурного режиму під час перевезення.

6.6. Ізотермічні та криті вагони, які подаються для завантаження швидкопсувних вантажів, мають бути очищені від залишків вантажу та сміття, а в разі потреби промиті та продезінфіковані.

6.7. Вантажні приміщення рефрижераторних секцій, АРВ-Е та АРВ у літній період перед завантаженням заморожених вантажів, які пред'являються до перевезення з температурою -100С та нижчою, попередньо охолоджуються до 00С, а перед завантаженням бананів до +100С. У разі завантаження неохолоджених плодоовочів попереднє охолодження вантажних приміщень не провадиться.

У зимовий період перед завантаженням вантажів, які потребують обігрівання, вантажні приміщення рефрижераторних вагонів попередньо обігріваються до температури + 60С, а перед завантаженням бананів – до +140С.

6.8. Окремі вагони рефрижераторних секцій можуть завантажуватися вантажами з різними температурними режимами перевезення.

6.9. Рефрижераторні секції завантажуються (розвантажуються) на станціях, відкритих для виконання вантажних операцій відповідно до статті 7 Статуту залізниць України.

Рефрижераторні секції завантажуються (розвантажуються) на одній станції. За окремою вказівкою Укрзалізниці завантаження (розвантаження) рефрижераторних секцій може бути на двох станціях, розташованих у межах двох залізниць. Завантаження (розвантаження) рефрижераторних секцій на двох станціях, розташованих у межах однієї залізниці, може здійснюватися з дозволу начальника залізниці, а в межах однієї дирекції – начальника дирекції залізничних перевезень.

Завантаження (розвантаження) рефрижераторних секцій та вагонів АРВ-Е провадиться у присутності працівників бригади, яка обслуговує секцію або АРВ-Е.

6.10. Відчеплення вантажних вагонів рефрижераторних секцій від службового вагона з дизель-електростанцією при завантаженні (розвантаженні) допускається на термін до 6 годин. При завантаженні (вивантаженні) кісточкових плодів (слив, персиків, абрикосів тощо), винограду та свіжих ранніх огірків відчеплення вагонів забороняється.

Температура повітря у вантажних приміщеннях рефрижераторних вагонів секцій при перевезенні вантажів з підтриманням температурного режиму до моменту їх відчеплення доводиться для вантажів з охолодженням – до нижньої межі, а при перевезенні з опаленням - до верхньої межі температурного режиму, які встановлюються згідно з додатком 8.

Перед подачею для вивантаження відчеплених вагонів та АРВ представник станції перевіряє температуру у вантажних приміщеннях за приладами рефрижераторних секцій, АРВ і АРВ-Е та робить відповідні записи в журналі форми ВУ-85 і в разі потреби – виписку з цього журналу.

Бригада, яка обслуговує рефрижераторну секцію або АРВ-Е, у разі необхідності, може підключити відчеплені вагони до мережі змінного струму напругою 380 В.

6.11. При температурі зовнішнього повітря -200С та нижче завантаження швидкопсувних вантажів, які особливо бояться переохолодження (лимонів, бананів, свіжих огірків тощо), провадиться з включеними електропечами та циркуляторами.

6.12. Температурний режим та необхідність вентилювання при перевезенні швидкопсувних вантажів у рефрижераторних секціях установлюється у відповідності до додатка 8. Умови перевезення швидкопсувних вантажів, які допускають зміну температурних режимів у більш широких межах, ніж указано в додатку 8, наведені в додатку 9.

6.13. У разі  перевезення охолодженого м`яса підвісом при мінусових температурах зовнішнього повітря провадиться обігрівання вантажного приміщення вагона до 00С шляхом включення електропечей. Для вирівнювання температури циркулятори включаються на весь час опалення, а при виключених печах – через кожні 2 години.

У разі перевезення охолодженого м`яса в режимі від 00С до -30С допускається короткочасне підвищення температури у вантажному приміщенні вагона, але не вище +20С.

6.14. У разі перевезення у рефрижераторних секціях та АРВ-Е неохолоджених вантажів при середній температурі зовнішнього повітря не вище +300С температура у вантажних приміщеннях вагонів доводиться до встановленої температурним режимом не пізніше 2,5 доби з моменту завантаження вагона.

6.15. У зимовий період допускаються:

необмежене зниження температури заморожених, підморожених та переохолоджених вантажів, які при завантаженні у вагони мали температуру нижче -50С, а також масла тваринного вершкового та топленого, жирів кухонних, маргарину та дріжджів пекарських пресованих;

зниження нижньої межі температурного режиму до +20С для томатів рожевих та бурих, баклажанів, перцю солодкого, кавунів, динь, гарбузів, ананасів та грейпфрутів.

6.16. Температурний режим та необхідність вентилювання при перевезенні швидкопсувних вантажів в АРВ установлюються відповідно до додатків 10 та 11.

6.17. Після вивантаження ізотермічні вагони мають бути очищені одержувачем, а стіни та підлога в разі потреби протерті.

6.18. Після вивантаження рефрижераторних секцій та АРВ-Е працівник холодотранспорту, а в разі його відсутності – приймальник-здавач (прийомоздавальник) станції, повинен у розділі VIII маршрутного листа форми ВУ-83 зазначити, складався чи не складався комерційний акт про псування або зниження якості вантажу, та засвідчити запис своїм підписом з накладенням штемпеля станції. Відправлення секцій та АРВ-Е із станції вивантаження без такої відмітки не допускається.

 

 

7. Перевезення швидкопсувних вантажів у рефрижераторних контейнерах

 

7.1. Перевезення швидкопсувних вантажів у рефрижераторних контейнерах здійснюється на особливих умовах згідно з статтею 63 Статуту залізниць України, за окремим розпорядженням Укрзалізниці, спеціально обладнаними зчепами спеціалізованих платформ з вагоном-дизель-електростанцією, який супроводжується бригадою механіків.

7.2. У разі спорудження на окремих станціях стаціонарних пристроїв для технічного обслуговування, ремонту та екіпірування рефрижераторних контейнерів, а також при автономному енергозабезпеченні контейнерів їх перевезення допускається на спеціалізованих платформах.

 

8. Перевезення швидкопсувних вантажів в універсальних контейнерах

8.1. Швидкопсувні вантажі, перелік та граничні терміни перевезення  яких наведено в додатку 12, перевозяться в середньотоннажних та великотоннажних контейнерах, якщо температура зовнішнього повітря у пункті завантаження не виходить за межі, установлені нормативними документами для зберігання цих вантажів.

8.2. Вантажі в контейнерах укладають щільними штабелями рівномірно по всій підлозі контейнера. Висота штабеля визначається залежно від роду продукції та виду упаковки. Загальна маса вантажу не повинна перевищувати вантажопідйомності контейнера.

Відправник повинен укріпити штабелі вантажу так, щоб не допустити переміщення вантажу та навал його на двері у контейнері.

8.3. Вантажі, які розфасовані в скляні пляшки та банки, перевозяться в контейнерах у закритих з прокладками ящиках. Дерев'яні ящики  мають бути окантовані сталевими дротом або стрічкою, а з гофрованого картону - обклеєні контрольною стрічкою. Допускається перевезення вказаних вантажів у пластикових пляшках та металевих банках, кілька одиниць яких формуються за допомогою  полімерної термічної плівки в одне тарне місце. Такі блоки мають бути сформовані в пакети на піддонах, з обтяжкою щільною полімерною плівкою та використанням прокладок між горизонтальними рядами блоків. Загальна висота пакета з урахуванням висоти піддона має бути не більше 170 см.

8.4. Маса брутто однієї бочки з продовольчим вантажем у контейнері має бути не більше 200 кг.

Спосіб завантаження бочок у контейнери залежить від розміру бочок та розміщення чопів або втулок у них. Бочки встановлюють вертикально закупореним днищем, чопом або втулкою догори в один або кілька ярусів або укладають горизонтально, якщо втулка розташована збоку. Кожний ярус та ряд завантаження складаються з однотипних за розмірами бочок.

При укладанні бочок у кілька ярусів для захисту від пошкодження  упорів та днищ застосовуються прокладки.

8.5. У зимовий період  для запобігання розриву бочок при замерзанні в них вантажу бочки заповнюються на 85-90% місткості (крім масла рослинного), про що відправник робить відмітку в графі “Заяви і відмітки відправника” накладної.

8.6. Після вивантаження продовольчих вантажів на станції призначення одержувач повинен очистити контейнер від залишків вантажу, сміття та зачинити його двері.

 

Керівник Департаменту
розвитку та координації
транспортних систем                                                         Г.М.Легенький